Марно я бідкався, навіть плакав,
Марно у серці я краяв печаль,
Марно надрив кидав у клоаку,
Марно тобі дарував я кораль.
Ти була непохитна мов скеля,
Ти була підступна мов та змія,
Ти була господиня борделю,
Де було ціною ночі життя.
Я для тебе марнував свої дні -
Краплі крові смертельної рани,
І опинився на самому дні
ПсевдоЛюбові, псевдоНирвани.
Я не знав, що був то тільки фазис,
Що життя на Землі немов комікс,
Що всі болі мої - тільки казус,
Щоб в коханні згорів, бо я - Фенікс!
30.08.2013
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446470
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 31.08.2013
автор: Левчишин Віктор