ВИЛА І КОМПУТІР (іронія Сатира Копитовича)

ВИЛОКОМП"ЮТЕРИЗАЦІЯ...
   "Робить  ніхто  не  хоче  вилами!"-    волає  наш  завфермою.
 Комп"ютера  купили  ми,  поставили  під  фермою,
 Супутника  піймали  ми,  "порнухи"  надивилися,
 Доярку  заламали  ми,  ой,  що  тоді  зробилося!
 Гуртом  у  бані  милися,  бо  в  вуха  повно  силосу,
 Набилось-  наліпилося,  надої  скоротилися.
 Бо,  щось  не  тих  доїли...  Тут,  як  назло,  ще  тіло,
 Свербіло-  зачесалося  -    на  раду  ми  зібралися.
 Подумали  вже,  чим  змогли  -    у  хлів  комп"ютера  внесли,
 Та  всіх  корів  зігнали  -    їм  фільм  демонстрували.
 А  далі  вийшов  анекдот:    іще  небачених  висот,
 Надої  в  нас  сягнули!  Корови  ж  не  дурніші  нас  -    миттєво  все  збагнули!
 А  головний  наш  "драйвєр",  що  він  же  і  "провайдєр",
 Раніше  він  був  дояр  -    коровам  крикнув  "фойєр"!
 Та  розкачав  "вінчестер",  та  закурив  він  "Честер",
 Знайшов  такі  програми,  що  не  було  й  у  мами...
...І  тут  нас  "розкусили"  -    нам  світло  відключили!
 А,  в  принципі,  нам  "по-  фіг",  бо  в  нас  "безперебойнік"!
 Спитаєш:  що  за  "птиця"?  То,  наче  той,  п"яниця:
 Його  ти  заливаєш,  а  він  все  п"є,  та  п"є,
 І,  заразом,  співає,  концерти  видає.
 Ще  працював  з  годину,  а  потім  здох,  скотина.
 Ревуть  корови:  дайте,  іще,  хоч  кілобайта!
 А  ми  кричим:  біда  -    накрилася  "вінда"!
 Та  духом  ми  не  впали  -    враз  вила  похапали,
 Та,  щоби  не  бісилися,  насипали  їм  силосу.
 Бо,  знаєм  ще  зі  школи  -    видовища  ніколи,
 Ще  хліб  не  замінили...  Японці  не  придумали
 комп"ютера  такого,  щоб  замінив  нам  вила...
 Так  отож,о:  недарма  ж  батько  з  матір"ю,  нас
                                                                                                               поночі  робили...
                                 12  -  13.03.06р
     (віршик  теж  написано  поночі,  під  впливом  компутіра)
                                 Миколка  Шевченко.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44658
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.11.2007
автор: Микола Шевченко