Ми з тобой ведем розмову
Про дрібниці, про погоду,
А ніч пахне матіолой
Так підступно, так знайомо.
В парку тихо і порожньо,
Розійтися ми не можем,
Нас тримає винятково
Матіола, матіола.
Ми й не зчулись за розмовой –
Ранок, віє прохолодой.
Вже пора іти додому,
Бо не пахне матіола.
Але ввечері ізнову
Нас потягне на розмову
Незрівнянна, загадкова
Матіола, матіола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446770
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2013
автор: Ольга Кир