вуста ранку шепочуть молитву
вогню цигарок
і
вбирають прянощі кави.
мистецтво оголюється природою
помаранчем дерев і трави
під ногами.
бірюзові штори то згадка
про море
в тобі
що ніколи не відштовхне.
на небі диво
хтось ллє кришталь не дощі.
а у нас все так просто.
примітивно.
нормально.
банально
на жаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446880
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2013
автор: Олеся Новик