Осінній Любінь. Тихий і щемливий.
Поважні клени тулять до ялин.
Старезний дуб в промінні сонця гливий
І падолист, що призабув про спин.
Шепоче стежка поруділим листом.
Смарагди трав вже не такі рясні.
Червоний глід розсипався намистом -
Кривава Мері плаче уві сні.
Тріпоче стан цнотливої берези –
Ще роздягатись їй не до смаку.
Нахабний промінь чеше листя лезом
І розстеляє килими в парку.
Здригнулась туя в поцілунках вітру,
Зелені вії ледве мерехтять.
Осінній фільм. Тут ні до чого титри.
Тут почуття замріяно мовчать.
Здається світ у русі зупинився,
Щоб хоч на мить скупатись у красі.
Це - Любінь низько осені вклонився
За спокій, тишу і принади всі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446892
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2013
автор: Русалочка