Життя у нас одне,
І те, якесь смугасте,
То радісне, сумне,
То лагідне, зубасте.
Закінчив навчання
І хочеш працювати
Та бродиш навмання,
Ніхто не хоче брати.
Як би ти досвід мав
Й був молодим, завзятим,
Тебе би кожен взяв
У фірму працювати.
Прийдеш у сорок п’ять,
Вже маєш добрий досвід,
Тебе не хочуть й знать,
Іди де був ти досі.
Тебе скрізь проженуть,
Бо ти для них старенький,
Сміятися почнуть,
Якщо ти вже сивенький.
Така держава в нас,
Закони пише й пише,
Усі ну просто клас,
Бери й виконуй лише.
В нас бізнесменам рай,
Закони зневажають,
Їх владу не чіпай,
А то тебе скарають.
Бо він капіталіст
І робить все що хоче,
Ти лиш спеціаліст,
Із тебе він регоче.
Життя у нас одне
І те якесь смугасте,
Та не для всіх сумне,
Та не для всіх зубасте.
01.03.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446955
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.09.2013
автор: Георгій Федорович