Плигнула жаба в ставок,
Колами хвилі пішли,
Та їх поглинув пісок,
Де верболози росли.
* * *
Вишня квітує,
Бджілка гудить,
Птаство будує
Гнізда щоб жить.
* * *
Зливи весняні,
Виліз черв’як,
Трави духм’яні,
Дощик їм в смак.
* * *
На городі будяки
І картопля й буряки,
Будяки пішли в сміття,
Решта – людям для життя.
* * *
Суші з’їла молодиця,
Поховали як годиться,
З’їв японець холодець,
Виглядав як молодець.
* * *
Височенна кропива,
Нижча неї скрізь трава,
Кропива ще осінню згнила,
А трава й зимою теж жила.
* * *
Лише весною солов’я
Лунає пісня про кохання,
Велике чорне вороння
Щоденно каркає із рання.
* * *
Мчить авто щодуху,
П’яний за кермом,
Ні очей, ні слуху,
Дружить з вічним сном.
13.02.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446956
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.09.2013
автор: Георгій Федорович