Час осінніх доріг мою юнь не зберіг... -
Щем у серці. Все далі минуле.
Тишком-нишком ця осінь прийшла на поріг,
Красне літо взяло й промайнуло!
Сперечатись чи ні? Буде потім без змін?
(Не спитала мене невгамовна).
Рух її не спинить - не дитячий загін!
Каже, що нажилася я сповна!
Що ж, вгамую її! Ще таке покажу...
Бо ж не здамся, не з тих полохливих.
Ось її до дверей до своїх прив'яжу,
І направлюсь до днів ще щасливих!
03.09.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446962
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2013
автор: Людмила Дзвонок