Холодний промінь сонця з-під небес,
вустами осені гортаю звуки.
Журливий шу́рхіт бідністю воскрес,
А я тремчу. У ранах мої руки.
Самотність знову поламала крила,
і вже тремтливий подих підгорів.
Купила усмішку, продала — силу,
і де сховатися? В гидоті слів?
Відтінок щастя підморгнув мені,
а я, зрадівши, ще раз загубилась.
Записку знову пишу я весні,
щоб рани мої на руках згоїлись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447001
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2013
автор: Роксолана-Марія