Сонечко, повір моїй філософії:
просто світи́, просто світи́ на все це!
Надскладна історія, ніхто її
далі не передбачить. Живи́ серцем!
Надто складно, щоби про все це думати.
Просто люби́, просто люби́ як здатна!
Світ — в'язкий, як жувальна гумка. Ти
сама маєш бути собі константа.
Візьми приклад з серця: воно б'ється
до останнього, попри тиск і кризи.
Слухай бій його, з нами завжди є ця
"шпора" з відповіддю данському принцу.
Так світи́ ж, сонечко, бийся серденько,
люби так, як ніхто тебе не..
Все розщепиться в пил, але будь впевнена,
що така — ти жадана для мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447014
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2013
автор: ФедченкоВ’ячик