І зникне місяць. Зійде сонце.
Поглянеш сонно у вікно
і наче розцвіло воно.
Життя прокинулось з дрімоти,
пташок веселих легкі ноти
вже сповіщають дня прихід.
І спека як тягучий мід
залиє все і всіх розморить,
у пекло землю перетворить.
І глянеш ти за небокрай:
"Там десь далеко мабуть Рай..."
А сонце все біжить по небу,
усе міняється - так треба.
На зміну спеці прийде вечір
і холодом огорне плечі.
Із ним ти знову віч-на-віч.
І спуститься блаженна ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44704
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.11.2007
автор: Ghost