Довкола стелиться туман осінній,
Трава і листя вранці у росі скупались.
Я бачу колір цей зелено-сірий,
А він – немовби мир і спокій,
Такий омріяний і довгожданий.
А вітер в далечінь несе кудись
Багряно-жовте листя й золотисте.
Здається , що тепло і сонце назавжди
Із ними утікають.
Та знаю я , прийде весна і кольори барвисті,
Веселощі та радість мене знову привітають.
Сьогодні слухаю мелодію дощу та вітру,
Що по осінньому мінорна й монотонна,
Чарівно-неповторна й сумовита.
Це час для роздумів та написання творів.
І думаю я про своє майбутнє і минуле,
Усе ще сподіваючись на краще.
Немає суму , і я ще не заснула,
І декому за все це дуже вдячна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447043
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2013
автор: Marianna-12