Ти пройшла поважно так повз мене,
Розігнавши сірі клапті тьми
Й наказала слугам Авіценни
Готувати трави до зими.
Лісом, полем, спохмурнілим лугом...
Свій в траві закарбувала крок
І Платона наказала слугам
Вкрити листям марево думок.
Поглядом тепло ти передала...
Сльози вже на віях не бринять...
І Евтерпи слугам наказала
Свій у вІрші сум переливать.
Кожної щасливої я днини,
Втомлений від поглядів і фраз,
Споглядаю небо крізь хмарини
І отой виконую наказ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447161
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2013
автор: Віктор Банар