(іронічно)
Радісні світлини на стіні.
Чорно-білі, та нетлінно квітнуть.
Досі усміхається мені
дівчина з минулого століття.
Й хлопець гарний.
Вусики – пушок…
Справжній хіпі.
Бравий погляд лиса…
А тепер
в люстерко гляну – шок!
Краще б сивий,
а то зовсім лисий.
Два портрети.
Вже не впізнають
навіть родичі.
Таке тепер жахіття.
Глибочезно душу дістають
посмішки з минулого століття…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447201
Рубрика:
дата надходження 04.09.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА