- Тобі не холодно, дитинко? - Ні, не холодно.
Але мені, моя матусе, дуже голодно...
А що сьогодні вариться у печі?
Як пахне смачно!.. - Це картопля в гречці.
Всміхнулась мати, а сльоза зрадлива
З-під вій по щоках долу покотила...
- Ти їж, дитинко... - А сама не стала.
Скінчилась гречка, ця була остання...
Скінчилась й вирита з-під снігу бараболя...
Тепер - хоч з голоду вмирай, а хоч із горя...
Усе, що б мала, не собі - дала б дитині!
Але нічого, крім життя, нема від нині.
"Чому своє життя не мож подарувати?!.." -
В цю зиму бога не одна питала мати...
4.09.13р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447243
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2013
автор: ХВіСт