Як ти в світі будеш жить
І таку ганьбу терпіть
Коли Київське «Динамо»,
Як у прірву, вниз летить?!
Були тренери заїжджі,
Гравці наші, вправні, мужні,
Тепер свій, гравці чужі,
А в таблиці - на межі.
На вболівальницький загал –
В команди є потенціал,
Такі гроші в неї вклали,
Вона ж грати перестала!
Тепер відсутня тут старанність,
Прес, азарт, відповідвідальність,
Командної швидкості немає –
Хто далі б’є, той краще грає.
Маючи два повних склади,
Де не глянеш, одні вади,
Чи то грають, чи то сплять,
Геть не бігають - стоять.
Щось Блохін собі міркує -
Навіть «збірників» пресує,
А чужі, усім на зло,
Стоя «косять» тут «бобло».
Дожилися, що Луческу
Українцям дав воскреснуть,
Свій Маркевич і Блохін
На ліміті, вражий син!
Команда із чужих гравців-
До екрану - назирці
Справжній бачити футбол:
Плачуть гроші й стадіон.
Де той дьоготь у столиці
Щоб намазати сідниці
Тренерам і всім гравцям -
НАШ футбол потрібен НАМ!
Вірю в Київське «Динамо»,
Що воно з своїх постане,
Дороге нам всім, любиме -
Візитна картка України!
5.05. 2013р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447305
Рубрика:
дата надходження 05.09.2013
автор: БГІ