Пропали наче зорі на світанку,
Єдині миті щастя і тепла,
Душі моєї падають уламки,
Цілою зберегтися не змогла.
Міцнішою зробитись певно хоче,
З частинок відтворитися новою,
Сама собі тихесенько шепоче ,
Кохання,не ходи повік за мною.
Бо ж я лиш через тебе зруйнувалась,
У друге відновитися не зможу,
Достатньо уже з мене познущалось,
Напевне для любові не підходжу.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447390
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2013
автор: Коля Януш