Ми летимо. І нам б́а́йдуже на обмеження.
В нас багато ідей і ми хочемо розірватись петардами.
Ти линеш вперед, відкинувши всі застереження.
Аби ж нам не стати колись нудними тирадами.
Щоб приклади наші не принизились і не впали.
А навіть як їх зустріне земля розхристана,
Щоб з силами вони мужньо таки постали
І мали наснагу дійти до нов́ої пристані…
Щоб не принишкли перед незн́аними д́алями,
Щоб не загинули, безжальним ворогом пр́испані.
Щоб розірвали прокляття своє зі спіралями,
Не розминувшись байд́уже – чужі та невпізнані…
[img]http://cs320821.vk.me/v320821361/3838/D51jfes2_kE.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447406
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2013
автор: Слава Едельбліц