Штрих життя

Не    захотіла,    не    зуміла
Любові    тайний    плід    нести,
В    сад    двері    тихо    відчинила,
Аби    підозру    відвести.
А    він    лежав,  губами    чмокав,
Такий    беззахисний,    живий.
І    в    тиші    ночі    звук    полохав
План    дій    безжалісно    простий.
По  закутках,  немов  левиця,
Йшла    тінню,  тихо    крадучись.
Там,    в    сяйві    місячнім,    дзвіниця,
Сторожка,    в    котрій    сторож    спить.
Боятися    уже    не    в    змозі,
Сповитого  в  ліжник    вона
Поклала    на    чужім    порозі
З  легким  вже  серцем    в    ніч    пішла.      







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2013
автор: Г. Король