О, Як би знадобилися тоді
У відповідь простягнуті долоні,
Коли ти серце слухать не хотів
І відчай пульсував в зімлілих скронях.
Коли на нашу зустріч не чекав,
А я прийшла і принесла надію.
Коли ти крила почуттєві склав
І розтоптав байдужо нашу мрію.
О, Як би знадобилися мені –
Твоє плече, порада і підтримка,
Коли я бігла боса по стерні
І плакала над обрієм хмаринка.
Гойдались хвилею нестримною роки,
Пройшли повз мене тіні, як примари.
Хотілось дотику бажаної руки…
Тоді цього хотілось. А не зараз...
© Copyright: Ирина Визняк, 2013
Свидетельство о публикации №113090509991
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447454
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2013
автор: *ИРЕНА*