людям ніколи

Персіли,  рексони,  смартфони  і  нікони
А  людям  так  само  до  сраки  і  нІколи
Бездушні  біжать,  спотикаються,  падають
Шукають,  винюхують,  чухають,  лапають
Вчорашні  сніданки  гниють  під  прилавками
Пропахло  бензином,  бомжами  під  лавками
Автівки,  метро,  люди  грошей  випрошують
Взуття  обирають,  купують  і  зношують
Стоять  смітники,  притрушені  пачками
А  люди  хизуються  новими  тачками
Буває,  що  спиняться,  стануть,  та  інколи.
Бо  людям,  на  жаль,  все  до  сраки  і  нІколи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447481
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2013
автор: Влада Грушицька