Вона була мов іскра,
Мов відблисок вогню.
Чому її не стало?
Запитую: «Чому?»
Чому погасли очі,
Зімкнулися вуста.
І серце вже не б’ється.
Й сама така бліда.
Вона була мов ангел,
Зійшовший із небес.
Тепер же домовина
І на могилі хрест.
Вона нас зігрівала
Теплом душі своєї.
І ось її не стало…
І все навкруг завмерло.
Завмерли дружба, сварки,
Образи і любов.
Коли її згадаю,
Ллю сльози знов і знов.
Її не вистачає,
Як сонця, як вогню.
Хто нам її поверне?
І за яку ціну?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447525
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2013
автор: kvitta