Залишуся, щоб знищити печаль,
Що країть серце у холодну днину.
Дощ грає сумом, як німий скрипаль,
Та музика ж несе свою світлину.
ЇЇ впущу, хай ллє за чаші край,
І сипле сміхом листя водоспадом,
Відкриюсь і скажу їм: налітай!
Губіть! Давіть! Засипте снів парадом!
Так... знищуйте оту стару печаль.
Витискуйте із кожної щілини,
Хай радість і любов знайдуть причал,
Зупинять ріст надалі й порожнину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447532
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2013
автор: Helen Birets