Ти любиш нен́ові джинси?
Потерті і з ланцюжком…
З сюрпризами у кишенях
і де-не-де з багатт́євим димком…
А, може, і з цигарковим.
У кожних джинсів нен́ових
Пам*ять пахне своя.
Ти любиш, коли сильний вітер
по-своєму змінює наші місця?
А хочеш випадково зустріти
те, що бачив лише у снах?
А любиш скуйовджені коси,
коли вітер шалено з*явився?
А добре – босим по росах, коли
на руках хитрий кіт вмостився?
Ти хочеш вдихати повітря,
п*янке від пишності трав?
Ти міг би хоч раз заявити,
що твій страх хтось давно украв?
…Навіщо це все я питаю?
Не відаю і не скажу.
В ефірі мого небокраю
всього так багато витає,
А я джинси свої протираю,
бо на парах нудних сиджу.
[img]http://cs320821.vk.me/v320821361/3842/YRhvBt3aVSE.jpg[/img]
[img]http://cs320821.vk.me/v320821361/3849/uRQtQDg5bao.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447576
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2013
автор: Слава Едельбліц