я стану сонцем місяцем зорею
дотепних слів забуду шалу мить
зігрію небо ляжу на алею
гарячим променем блакить
сховай...
я стану тінню озером надії
втоплю в думках мені вже не болить
той стогін твій косматі твої мрії
мовчки цілуй розірви жалю, цить
мовчатиму...
я стану... встану я спіймаю крила
поверну журавлиною в краї
де нас нема де осінь мені мила
листи писатиме де інший близ раї
кохай...
я зможу я знесу я підіймуся
вже чую чую постріл помолюся
чужинець йде до п'яток припадає
хай вцілить хай застрелить... оминає
мене...
на іншу він полює... іздаля
на мої руки скоса поглядає
поляни квітів в кошики вкладає
пір'я поскубує - не треба "вуаля"
вбий ти...
і хай моя любов не обірветься
воскресне хай під поглядом земля...
я стану сонцем місяцем до серця
до твого... застелю усі поля...
сяйвом духовним покликом життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447580
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2013
автор: Ольга Ратинська