Зима для українців – сніг кругом,
І відблиск сонця променів на ньому.
Мороз скрипучий. На ставках льодок,
А ще й свята різдвяні і зимові.
Всі полюбляють зиму білогриву;
Радіють діти і також дорослі.
Вона приносить чистую красу,
Хоч і мороз танцює в нас на носі.
Зима – пора для мене особлива,
Її люблю я чисто, незлобливо.
Хоча зими вже тої і немає
Лиш дещиця її мене тепер вітає.
Вона зараз, як осінь дощовита,
Похмурим сірим небом дивиться на нас,
І сонцем радує нас тільки на години,
А потім знов дощитиме весь час.
Тоді, як сонечко виблискує з-за хмари,
У душах розквітає той букет,
Якого навіть не дарує літо,
І хочеться співати на весь світ.
О люди! Що зробили ми з зимою?
З весною, літом, осінню також.
Всяк час готуємо ми на природу зброю,
І думаєм, що буде все гаразд.
Потрібно жити в мирі з нею
Вона віддячить вам за це.
Природу треба нам любити,
Природа ж бо – це ми і все живе.
25.01.08
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447608
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2013
автор: Ігор Кравчина