Я здійму руки вище перед Тобою,
Щоб Твій зір зачепився за мій клаптик неба.
Я виллю фарби на карту спокОю,
Досить апатії! Більше – не треба.
Жити минулим – ілюзія вражень.
НОвий етап вартий кроків нОвих.
Я подарую Тобі вітрАжі
зі скелець іскристих,
що в наших розмовах.
Ми намалюємо власні колАжі
етюдів барвистих
у спільний альбом.
Сфотографуємо хвацькі пейзажі
І здІйснимо вмить поетичний пролом!
…Я вітром ввірвуся до ТвОїх фіранок
І сонцем наповню улюблений чай.
І рАзом почнемо цей осені ранок,
А спогадам літнім – записка «Прощай! [b]=)[/b]»
[img]http://cs425824.vk.me/v425824361/2605/YDqMM-fs9IQ.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447719
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2013
автор: Слава Едельбліц