Не дихати твоїми більш ночами
і мовчанням спалювать мости.
Чи прикував мене ти мотузками,
люблю без сорому - крик притих...
Дотик ніжний місяця, завис
у вікні, а зорі на подушках.
Думкам - роздум лихоліттю вись
павутина ночі, снам подружка .
Пломеніють згадки на серці зола,
чорнобривців голівки застиглі.
Суховієм життя так скоро мина,
осінь - сива на дворі німіє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447733
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2013
автор: Вразлива