Море втіх

Не  стримуй  мене,я  не  піддамся  тобі,
Ти  повір  в  свою  мрію  й  підкорися  мені.
Я  хочу  кричати-душа  прагне  змін,
А  в  серці  моєму  звучить  дивний  дзвін.

Для  кого  тут  жити,коли  не  для  тебе,
Хоч  навіть  й  сама  я  подбаю  про  себе.
Довірся  мені,ображати  не  буду
І  більше  ніколи  тебе  не  забуду.

Пробач  за  минуле,бо  це  лиш  вода.
Знай,що  залишилась  я  навіки  твоя.
Далеко  позаду  всі  наші  образи,
А  я  їх  забула  колись  ще  одразу.

Ця  осінь  дарує  надію  на  мрію,
Кохаю  тебе  і  кохати  волію.
Дощі  не  змиють  всі  ті  почуття,
Бо  сонце  нестримне,як  наші  серця.

Даруй  поцілунки  й  обійми  гарячі,
Не  хочу  тремтіти  від  їх  недостачі.
Давай  не  чекатимемо  на  усіх,
Віддайся  бажанню,поринь  в  море  втіх...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2013
автор: Ninelle