Одна мить життя
Не зміститься на аркуші
Не заграєш її на скрипці
Й не заспіваєш у опері
Бо вона глибока
Мов вечірній погляд
З кілометрами шляхів
Удень пройдених
Мов уся таблиця множення
Перемножена
На нескінченність зустрічей
Простягається вона
Десь у проміжку між тобою
Старим та відновленим
Така різнобарвна
Що навіть Далі Сальвадор
У своїх видіннях
Раз тільки її побачивши
Загубився б в її кольоровості
Назавжди
І хтось би колись
Знайшов його
Дивно посміхненого
Одна мить життя
Ніби крок старця сліпого
Переповнений зримістю
Незримого
Й тяжкістю впійманих
У тиші тенета звуків
Ніби світло що освітлює
Тільки один подих
Й треба щоразу на ново
Набирати повні світла легені
Щоб дихати
Одна мить життя
Така різна і часто
Ніби банальна
Усією своєю вагою
Натискає на твої груди
Притискає до землі
Намагаючись зробити тобі
Вже не вперше
Штучне дихання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447783
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2013
автор: Харіс