Чи то дощ, чи то туман
Холодний вітер
В повітрі пахне весною
Хитаються віти.
А їй невимовно важко
Так хочеться злетіти
Підняти крила!
І в такт з дощем
Шукати щастя…
Зависнути в повітрі
Вдихнути свіжий його смак!
Ба, ні.
Напевно не судилось
Обрізані її крила,
А очі сумні.
Ти зрозумій,
Згадай себе в дитинстві!
Згадай, як боляче дивитися,
Як крила обрізують їй-
Вільній птасі,
З диким серцем,
На погляд сумній.
Вони ж не крила обрізають –
Частину її.
Ти бачиш кров?
Дивись, то душа рветься на волю
Проклинаючи нещасну долю її.
Обрізані крила
Де ж її сила?
Немає свободи,
Немає кохання
Тільки страждання та біль.
Згублена птиця
Немов чарівниця
Приходитиме у вісні
І чутимеш стукіт,
Маленького дзьоба, -
В холодному вікні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447794
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2013
автор: Ірка Гуля