Крізь рожеві окуляри або не хочу тебе турбувати

Що  в  серці,те  й  на  папері.  
Не  всі  зрозуміють  ці  рифми.  
Де  біль  проростає  полином,  
А  щастя  безколірним  цвітом  
В  житті,  там  де  повно  горя,  
Де  сльози  впали  дощами,  
Приходь  ти  в  мій  сад  поговорим.  
Принось  парасолю  й  свої  окуляри.  
Дощу  не  відчуєш,я  буду  мовчати.  
Дивись  ти  на  світ  крізь  призму  рожеву.
Мовчати-кричати,а  біль  розриває!  
Для  тебе-  "все  добре  "-це  мої  проблеми.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447818
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2013
автор: Tan Ko