Коріння слів, пробуравили череп.
І зостались без ніг, знеструмлені вежі.
І змінилися білі стіни на фото шпалери.
На фото тієї Арони.
І знову рожеві проміння, смакують озера.
Що ходять навколо, стрічки суходолу.
Чи плями в реальній уяві.
Відповідність змінили на волю, у полі.
У віці ще молодої, розквітлої флори.
Змінили і поле на гори.
І в морі, додолу пішли всі скрижалі.
На знімках печалі немає.
Голодний портер, хмільний персонаж.
У рамці, у танці, у всій Богом даній красі.
То сила в красивому слові чи в зовнішній мові?
Подумав собі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447858
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2013
автор: Максим Жембровський