У цей холодний осінній ранок,
Що гірко плаче дощем, виє вітром,
Вкриваючи світ сивим туманом,
Усміхнись весною, пригорнись літом.
Обійми ароматом конвалій,
Поцілуй вуста бузково- духмяно,
Ти знімеш з душі та з серця камінь,
Заграє й потече кров п’яно, р’яно.
Розвіються думки сірі, тьмяні,
Сумна душа заспіває піснями,
Полинуть мелодії весняні,
Ніжно забринить кохання між нами.
Знову запахне липа медвяно,
Огорне літо оксамитом тіло...
Під осіннім дощем і туманом,
Твоє серце моє давно зігріло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2013
автор: Макієвська Наталія Є.