Розірвалась на дребезги цілісність.
Одні уламки не поєднанні.,
Спотворюючи, мою дійсність представляють.,
Ведуть моє життя. Ним управляють.
І стогнучи, німо волаючи ледь виживають
В тому нестримному потоці –
Моєму світі, що був для мене раєм,
Зазнавши перевтілення до протилежного краю.
І пробую я поєднати ції краї своєю думкою, їх осягнувши.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447998
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2013
автор: М`Арія