Заплакані серця в порожніх тихих скверах,
лиш дикі вулиці вольтаж по тілу роздають.
Коли болить - за течією й байдуже,
що вже не всі до краю допливуть.
Зустріти новий день така незграбність,
що аж млоїть й оскомина бере.
Можливо зайва та іронія й нахабність,
коли усе чуже стає немов твоє...
І в моді знову чорнобілі фото,
коли без слів, так щиро, від душі,
комусь потрібен і без авто-мото,
без здачі, просто... як оці вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2013
автор: Lyminec