згорає тихо ніч
займається світанок
з тобою віч - на - віч
не звичний танок
палає у душі щось
заводить і рве
не можу вже молитись
більше не йде
душа Твоя що чиста мов кришталь
горить у полумї кохання
ті почуття прошу не проміняй
в хвилини вічного чекання
на дворі сніг а у душі весна
не знаєш що з тобою сталось
Для мене ти лише в світі цім одна
усе що до просто забулось
свіча загасла давно
любові і розлуки
але чекаєш все одно
і пестять тебе його руки
летиш над світом
десь у небесах
легеньким віт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2013
автор: Ruslan B.