Моя любове!
У серця стогін кутається осінь
Та розцяцьковує ним листя,
що тремтить.
Холодно чомусь!
Душа стражденна, вистуджена просить
тепла твоїх долонь,
щоби її зігріть.
Щоб до опіків!
Дихни вогнем, затиснутим у грудях,
хай полум’ям по тілу з гоготом біжить.
Свічею танутиму!
У відблиску тіней здриганнях,
відчувши у твоїх обіймах щастя мить.
09.09.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2013
автор: Валентина Ланевич