Ніч пробирається крізь сітку хвіртки
З обережністю.
По клітиночці
Забирається в душу й там оселяється.
А по тілу від тебе мітки-
Мов від кулі сліди залишаються.
Так, я сталась з тобою. Сталася.
Проникав ти до мене... Всередину.
Я всміхалася і...Лякалася.
Поки руки були сплетені...
Тіло хвилею огорталося...
Ти мене називав Ніжністю...
Так, я сталась з тобою. Сталася.
Поєднались кохання з грішністю...
Ти збирав мене по мурашці -
Мов кульбаби в мені роздував...
Я була чимсь спорідненим пташці...
Я літала...А ти кохав???
Я тоді захистилась від світу
Твоєю сорочкою...
Я так хочу сказати, що вже сумую...
Вагаюся...
Ти ж пішов.
Навіть не попросивши розстрочку...
Бо я ж просто з тобою сталася.
Просто сталася...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448260
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2013
автор: Sandra CurlyWurly