Не буду більше наздоганяти тебе за весною
і чекати зими не буду
вичерпалась перед тобою своєю наготою
і за кохання билася в груди.
Обернувся спиною й обірвав мої слова,
на губах застили,
кам'яним лягли тягарем, як витвір мистецтва
твоя льодова брила.
Натягнулась струна адським надривом
приреченим часом зїджена
над тендітністю незламом, нелюдська сила
ніжність вбита і знесилена...
Падолистом зривається й тепло догорає
в кулак зібрані всі нерви,
ніхто нікого вже не обіймає
безглуздям засуджені жертви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448264
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.09.2013
автор: owl silence