Маріє, так складно навчити тебе нового!
Ти бачила стільки людських облич,
Що навіть майстерно написана босанова
Для тебе, напевно, - дешевий кітч.
Маріє, як ти збираєшся нас рятувати?
Знаєш, ніхто не повірить тобі.
Сьогодні на вулицях бігають психопати,
Дива ж ретранслюються по TV.
Маріє, не повертайся додому, до мене.
Поезія створена для доріг.
У цій психлікарні я – наймолодший з інтернів,
Мені не виписують жодних пільг.
Якщо ти попросиш – я миттю піду, покаюсь,
Та руки мої занадто старі
Для тіла твого, для душі та сакральних таїнств,
Самотність – єдиний мій дім, Марі.
P.S. Сформована християнською цивілізацією, європейська людина несе на собі її знак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448357
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 10.09.2013
автор: Олександр Ткачинський