Ми

стоять  дахи  мережані  листопадами
вікна  і  очі  розхристані.  моє  кашне
світом  небачене  зливається  із  фасадами
ринвою  біга  кудлате  дощаве  й  смішне
(схоже  на  мене).  настрої  водоспадами

згубнице  мила  –  ліжка  доволі  білі
і  стіни  достатньо  мертві  для  наших  сварок
й  немов  у  кафе  ти  костуром  нищиш  хвилі
хрестових  походів  моїх  дешевих  цигарок

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448384
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 10.09.2013
автор: sun_dk