КОРОЛЕВА

Керує  осінь  в  свому  володінні
В  вінці  яскравому  з  калинових  рубінів.
І  все  завмерло  в  тихому  чеканні
Під  гордовитим  поглядом  очей  небесносиніх.

Схилили  крони  у  шанобі  всі  дерева  -
Карати,  милувати  -  лиш  у  її  праві.
І  у  мундири,  ніжна  королева
Їх  одягла  в  багряно-золотаві.

Завмерли  квіти,  трави  в  реверансі,
Величчю  скорені  володарки-красуні.
Вона  ж  із  Вітром  закружляла  в  легкім  вальсі,
Якого  полонили  очі  сині.

Керує  осінь...  В  гніві  -  дощем  сипить,
Коли  ж  радіє  -  розганяє  густі  хмари
Для  сонечка,  що  ще  яскраво  світить
І  розсипає  теплі  промені-стожари.

Керує  мудро  осінь-королева,
Дарунки  щедрі  роздає  усьому  світу.
Бо  захурделить  холодом  зима  примхлива
Теплом  осіннім  землю  оповиту.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448500
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2013
автор: Рижулька