Побачимось на пристані небесній ,
У синім небі серед ніжних хмар ,
У формі цій духовно-безтілесній,
Я буду звичайнісінький казкар.
Буду щодня про чудо повідати,
І за очами, що сподобались мені ,
Старатимусь невпинно слідкувати,
В небесній, може, дивній метушні.
Скую із сонця променів я струни,
Найкращій в світі скрипці подарую,
І на борту повітряної шхуни,
ЇЇ можливості тобі продемонструю.
Пошлю у небо зірку-провідницю,
Топазом устелю небесний шлях,
Зупиню дощ і грізну блискавицю,
Для тебе я герой в сумних піснях.
Невже для тебе знов цього замало,
Я все зроблю, скажи мені лиш слово,
Достатньо поводитись так зухвало,
Не міг я закохатись помилково.
На тебе світить зірка-провідниця,
Бере від мого серця свій початок,
Ти мій мольфар, ти моя чарівниця,
Про інших вже давно забув дівчаток.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448547
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2013
автор: Коля Януш