Вощить мій сад медами у тумани,
В колючу мряку, сиву, ніби льон.
Шовковим лиском, золото-багряним,
Бентежить осінь по́ранками сон
Моїх дерев, закутаних у тишу,
У поторочі свіжого дощу.
В долонях літо бабине колишу,
Твоїм теплом намоленим вощу
У темінь крон, обтяжених плодами,
На кросна виноградні у дворі...
Ще сходи пахнуть теплими слідами,
Що день новий для мене приберіг.
Ще запах твій із мускусним акордом
В'їдається в кожнісінький листок
І погляд, затуманений і гордий,
Пронизує, як протяг, до кісток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448605
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2013
автор: Наталя Данилюк