Себе питаю знову й знову:
Чому забуто рідну мову?
Де, у поліському селі,
Взялися раптом «москалі»?
Хто «омоскалив» земляків,
З яких почалось це років,
Чи то відтоді, як в народі
З’явивсь комп’ютер у господі?
Чи може ще коли раніше?
Скажіть мені, кому видніше.
Гуде вже моя голова,
Болять зросійщені слова.
А українських щось не чути
В комп’ютері. Як з ними бути?
Чи вживані колись тут будуть,
Чи модератори почують
Як вміє люд наш говорити,
Бо це ж Вкраїни неньки діти.
Ніколи того не було,
Щоб мову втратило село.
А ми – вкраїнці усі з вами,
Родини ‘дної, батька й мами.
Усіх вас прошу: схаменіться,
До мови нашої верніться.
Давайте спілкуватись з вами
Вкраїнською. (Прийдіть до тями).
Не агітую вас, кохані,
Але витягую із твані.
Не критикую вас, не сварю,
Нікому по чолі не вдарю.
Лиш прошу вас настійно знову:
Відроджуйте вкраїнську мову!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448620
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.09.2013
автор: Едельвейс137