Моя ілюзія - це світ Кохання,
Хай навіть замок мій - пісок думок,
Лягаю з ним і прокидаюсь зрання
Й щодня долаю неймовірний шок
Від труднощів безглуздих і безбарвних,
Від сірого й фатального життя
З помилками правителів бездарних
Без шансу на реальне каяття...
Та я живу! І я кохаю!
Ось мій попутний вітерець,
За ним іду, хоча давно вже знаю:
Реальність - цвинтар...
Та не думка - мрець,
А та фатальна й бісова ідея
Про золоту синицю у руках,
Їх світ - ілюзія,
А мій - Кохання!!!
Вже звик блукати мріями в пісках...
Моя ілюзія - це містика чи диво?
Та ні, я відчуваю подих твій,
Цей образ неймовірний і красивий
Зриває краплі радості з під вій...
А слово!
Так незвично і раптово
Усі мої бажання оголив,
Віднесло давні спогади, щоб знову
Твій погляд я у віршах відтворив...
Оце моя душевна злива,
У ній змочив думки і тіло я,
Коли ти поруч, зовсім неважливо,
Що фініш - цвинтар...
Сильна течія,
Ота фатальна й бісова ідея
Про журавля, як дзеркало чудес,
Крізь світ ілюзій,
Наче одіссея,
Несе у світ Кохання до небес...
13.09.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448756
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2013
автор: Serg