У самоті отам тепер чорніють діри,
Де вітер колихав колись фіранки.
І щільно тріщини вкривають стіни брудно-сірі,
А вишні вже пустили корені на ганку.
Квітник поріс вже лопухом лапатим,
Й земля родюча плаче в бур’яні .
І більше нікому медових груш збирати.
Таке життя. Всі маємо останні дні.
вересень 2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449044
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2013
автор: Іра Рося