Щоразу, як тільки я тебе забуваю,
Ти приносиш у мій дім пуп'янки квітів.
Ти знаєш, ти віриш. Вони проростають.
Щоразу нові. Під небесним зенітом.
Долонями ніжно торнешся, як з́авжди.
Цього разу соняшники, чи фіалки?
Я стільки разів вже тобі зарікалась.
Ти знов за своє.
Я знов закохалась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449067
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2013
автор: Комета