і буднями падає тиша
в самітні обійми душі
і проща
минулого ношу
тяжкущу
жбурля
на палаші
руда
розблюзована осінь
все сипче дощами
сіє насіння
солоних суниць
шепче
кармінними смутку вустами
― чумазий чаклунище
ти зупинись
зупинись...
―о, вересу, вересу!
охмели мене снами
в міжтінні
прохмарених днів
розчаклуй горизонт
малинного ранку медами
де жар
у вітрах
зрум’янів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449220
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2013
автор: *SELENA*